Методички 
Нет комментариев Экономические методики
Це питання набуває особливої актуальності, якщо виникає проблема активізації пізнавальної діяльності студентів, коли починаємо застосовувати так звані інтерактивні методи навчання. Чому виникають труднощі під час використання методів навчання, що вимагають активної індивідуальної участі студентів і не передбачають єдиної «правильної» відповіді, а потребують прийняття рішення й наведення переконливих аргументів на користь своєї позиції?
Чому при використанні методів навчання, пов’язаних із груповим обговоренням або дискусією, студенти недостатньо активні (сором’язливо мовчать і чекають, щоб хтось інший відповів на запитання, найкраще — щоб це зробив сам викладач)? Але можлива й інша ситуація — коли студенти (особливо деякі) занадто активні й починають суперечки одне з одним, до того ж ніхто нікого не слухає, а отже й досягти навчальної мети вкрай важко.
Щоб відповісти на ці питання, доведеться проаналізувати процес виховання і навчання особистості, починаючи з сім’ї, початкової, середньої та вищої школи. Які традиції, принципи покладено в його основу? Де і коли ми починаємо формувати в наших вихованців ініціативність, самостійність, відповідальність і творчість? Чи сприяють цьому традиції, що історично склалися в нашому суспі-
Див.: Балягіна І. А. Соціально-психологічні та національні передумови застосування активних методів навчання в економічній освіті (36. матеріалів наук.-метод, конф ). —-К.;КНЕУ,2003.
221
льстві? На нашу думку, Україну можна віднести до групи країн, в яких у національній культурі й освіті переважає велика владна дистанція, домінує колективізм і прагнення уникнути невизначеності. Цього висновку можна дійти, відповідаючи на такі питання:
- Як суспільство ставиться до соціальної нерівності, певною
мірою властивої усім країнам світу? Зокрема, яким чином суспіль
ство винагороджує вищий соціальний статус? (Владна дистанція). - Якими є взаємостосунки індивіда з групою людей? (Індиві
дуалізм та колективізм).
3. Як суспільство ставиться до невизначеності у житті?1
Скажімо, в країнах із великою владною дистанцією до вчителя
або викладача ставляться з пошаною: коли вчитель заходить у клас, учні встають. Популярнішими є старші викладачі з відповідними званнями і титулом. В аудиторії має бути порядок, спілкування ініціює винятково викладач. Студенти говорять лише тоді, коли викладач надає їм слово. Критикувати точку зору викладача чи суперечити йому в присутності сторонніх людей не прийнято. В суспільстві, де переважає колективізм, інтереси групи домінують над інтересами індивіда, закони і права є фактично