Учебные заметки

Це опис складних ситуацій, які треба в буквальному сенсі ро­зібрати на частини і знову зібрати для їх повного розуміння».

Таким чином, МКС — це такий метод навчання, за якого сту­дентам пропонують проаналізувати реальну життєву ситуацію. Опис цієї ситуації одночасно висвітлює не лише конкретну прак­тичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, які треба засвоїти під час розв’язування проблеми. При цьому сама про­блема не має однозначного вирішення, вона становить особли­вий, розгалужений і неоднозначний оптимум.

Метою МКС є не лише засвоєння певного факту, теорії чи концепції, а відпрацювання процесу створення знань, процесу мислення, аналізу, прийняття рішення.

«Істину не можна визубрити, істину треба вистраждати», «муд­рість не можна передати словами, мислити можна навчити тільки в процесі самого мислення» — такі думки дуже часто зустрічає-

¹ Див.: Балягіна І. А. Нова роль викладача як важлива передумова ефективного за­стосування методу конкретних ситуацій // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. Ч. П. — К.: ЗАТ «НІЧ. ЛАВА», 2003. — С. 46.

248

мо в літературі, де пояснюють основне призначення кейс-методу, головну мету його застосування.

Найзагальнішими вимогами до конкретної ситуації (кейсу) можна вважати такі:

— це має бути розповідь про реальну управлінську проблему
або ситуацію

— послідовний виклад подій має містити деталі, уточнення
(ілюструвати складність і розпливчастість самого життя)

— потрібен центральний герой, інтрига, боротьба інтересів (це
робить аналіз персоніфікованим, жвавішим і цікавим)

— події, відображені у ситуації, не мають бути надто давніми,
краще, щоб вони стосувалися знайомих для студентів учасників
(фірм, організацій, особистостей)

— ситуація має бути адаптованою до тих знань, які викладач
планує актуалізувати.

Розроблення кейсів — це складне завдання. Допомагає розв’язати його наявність великого обсягу вже готових кейсів, які можна запозичити з навчальної літератури.

Хоч би якою цікавою та вдалою була конкретна ситуація, ефек­тивність роботи з нею виявиться мінімальною, якщо викладач не засвоїв методику аудиторної роботи з кейсами.

Класичний варіант моделі ситуаційного навчання такий:

I  етап — індивідуальне вивчення студентами тексту ситуації
(як правило, позааудиторно).

II       етап — формулювання викладачем основних питань з кей­
су, вступне слово викладача.

IIIетап — об’єднання студентів у малі групи.

IV етап — робота студентів у складі малої фупи.

V етап — презентація «рішень» кожної малої фупи.

VI етап — загальна дискусія, запитання, виступи з місця.

^ VII етап — виступ викладача, його аналіз ситуації та процесу обговорення.

VIII етап — підсумки й оцінювання роботи студентів із