Экономические методики

працівника правильно діяти в будь-якій ситуації, але цілком реально виробити таку політику підготовки персоналу, за якої кожен працівник буде здатний до об’єктивної оцінки своїх можливостей, виявлення й усунення власних недо­ліків і водночас буде пристосованим до нестандартної оцінки си­туації та вибору правильної лінії поведінки. Фірма, що склада­ється з таких індивідів, стає, як правило, потужною та успішною. Тож невипадково західна наука приділяє велику увагу японсько­му досвідові підготовки персоналу.

Якщо організацію розглядати як сукупність двох компонентів — системи ролей, виконання яких необхідне для функціонування організації, і кількості людей — членів організації— то для японських корпорацій характерна пріоритетність людей. Інакше кажучи, здійснюючи кадрову політику, японські керівники спо­чатку формують штат організації, а потім визначають коло функ-Ц’й, які можуть забезпечувати ці люди.

Див.: Ассонов С. М., Хуторнешо Г. Ф., Шаблий Е. И. Особенности зкономической «Ультурь, в США, Японии, странах Западной Европьі. — К., 1992. — С. 4—17.

35

В американських організаціях персонал — групи різних рів­нів — формується на контрактній основі. Членів групи добира­ють за рівнем професійної компетентності, а не на основі персо­нальних зв’язків, тому єдність груп забезпечується через систему взаємин типу «контракт», за яких кожен, хто входить до її скла­ду, укладає термінову угоду, що чітко визначає його права й обов’язки в межах цього колективу.

Слід зазначити, що в японській групі використання контракт­них відносин ускладнене, оскільки в ланцюжку «керівник — під­леглі» чітко не визначено коло функцій та обов’язків тих та інших, а сфери діяльності різних працівників перетинаються. Завдяки цьому в японській організації керівник може делегувати своїм підлеглим повноваження значно більшою мірою, ніж, наприклад, в американських організаціях.

Утім, було б помилкою розглядати таку систему внутріш-1 ньофірмових комунікацій як демократичну в європейському ро-1 зумінні, для якого цінними є традиції громадянської рівності всіх перед законом і соціальної справедливості. Делегування значних повноважень підлеглим у японській компанії жодним чином не порушує системи вертикальної субординації й так званих «прав статусу», згідно з якими кожен службовець посідає чітко визна­чене місце у службовій ієрархії, а офіційне спілкування на рів­них із підлеглими, за уявленнями традиційної моралі, може при­звести до «втрати власного обличчя». За образним висловлю­ванням американського підприємця, котрий тривалий час пра­цював у Японії, президент японської компанії може мати люд­ський контакт із чистильником взуття біля свого офісу, однак іноземці-емігранти

Вам есть, что сказать? Оставьте свой комментарий!