Методички
Нет комментариев Экономические методики
37
Найяскравіше трудова мораль дається взнаки у великих японських фірмах. Мабуть, спрацьовують чинники психологічного задоволення, зумовленого стабільністю становища працівника. Всередині фірми трудова мораль зазвичай є найвищою у так званих «білих комірців» — кваліфікованих працівників, особливо у сфері управління, найнижча вона в молодих жінок і некваліфіко-ваних працівників, зайнятих рутинною працею.
На рубежі 80-х років XX століття феномен організаційної культури опинився в центрі уваги американських фахівців і підприємців. На думку багатьох експертів, найбільший успіх у 1990-х роках мав супроводжувати корпорації, котрі можна назвати «організаціями, що навчаються». Йдеться про підприємства, які постійно пристосовуються до мінливої реальності, працівники яких мають право самостійно думати, визначати проблеми й шукати шляхи розв’язання їх. Керівники таких підприємств мають організувати роботу таким чином, щоб кожен працівник мав змогу приймати оперативні рішення з поточних проблем. Наражаючись на труднощі, керівник, імовірно, прийматиме остаточне рішення лише після попередньої консультації із тисячами працівників підприємства та незалежними фахівцями.
Разом із тим, чим більше повноважень делегується, тим нагаль-нішою стає потреба в сильній корпоративній культурі. Здатність сильно диверсифікованих компаній до підтримки єдиної культури вкрай обмежена. Одначе компанії вдаються до використання інструментів, що допомагають виявити загальні цінності, які поділяє весь персонал і які забезпечують єдність корпоративних переконань. Так, в одній із найбільших американських компаній — ІБМ — заохочують розвиток і співіснування багатьох субкультур, свідомо підтримують конкуренцію груп і підрозділів із різними культурними установками. Кожна група розробляє власні ритуали й вірування, проте непорушними залишаються загальнокорпоративні цінності, визнається безумовний пріоритет притаманних персоналові