Экономические методики

економічного мислення, що відповідають, по-перше, перехідному періодові від капіталізму до соціалізму; по-друге, побудові в основному соціа­лізму; по-третє, розвиненому, зрілому соціалізмові. Визнаючи сьогодні ці етапи штучно створеними, ризикнемо припустити, що тоді попри все переважало економічне мислення, властиве ко­мандно-адміністративній системі управління централізованою, ієрархічною економікою. Тому, як відзначалося раніше, необхід­но формувати в студентів новий, ринковий тип економічного мис­лення, без якого наші перетворення з перебудови суспільства, наші реформи у цій сфері приречені на поразку або принаймні дуже загальмуються.

Четвертий наслідок. Продуктивні сили, як відомо, розвива­ються швидше, ніж виробничі відносини. Економічна свідомість, тісно пов’язана з останніми, також має тенденцію запізнюватися з осмисленням сформованих нових реалій. Отже, перехід від од­нієї історичної стадії суспільного устрою до іншої (зараз точить­ся полеміка стосовно того, що в нас формується: номенклатурний капіталізм, народний капіталізм чи соціально зорієнтована рин­кова система господарювання або просто громадянське суспіль­ство зі змішаною економікою?) означає, що розв’язано супереч­ність між новими потребами виробництва й застарілим, таким, що не відповідає цим потребам, типом економічного мислення. Відбувається звільнення від такого типу мислення, яке гальмує перебіг перебудови господарського організму.

Звідси випливає важливе завдання викладача. Варто роз’ясня­ти студентам, чому, втративши свою прогресивну роль, тип еко­номічного мислення вже не відбиває нового стану економіки?

57

Чому він перетворився на перешкоду подальшому вдосконален­ню продуктивних сил і виробничих відносин? Чому він має зійти з історичної арени?

П’ятий наслідок. Оскільки зі зміною одного суспільного ладу іншим виникає потреба в новому типі економічного мислення, активізується творча функція економічної науки, пов’язана з фор­муванням нового типу економічного мислення. Йдеться про такий тип економічного мислення, що найповніше враховує назрілі по­треби ринкової економіки й сприяє поширенню її. Отже, перед викладачами постає конче важливе завдання — усіляко сприяти формуванню нового типу економічного мислення у своїх слухачів.

Такими є завдання викладачів економічних дисциплін. Викла­дання економічних дисциплін і економічне виховання слід спря­мовувати на потреби розвитку ринкових відносин на цивілізованій основі, виробленні сучасного економічного мислення, заповзятос­ті, діловитості тощо.

Самостійна робота до практичних

Вам есть, что сказать? Оставьте свой комментарий!